Використанняінтерактивних

технологійнавчання на уроках ОБЖ

 

Структура і методика інтерактивного уроку

Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків. Як правило, структура таких занять складається зп’яти елементів:

а) мотивація;

б) оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів;

в) надання необхідної інформації;

г) інтерактивна вправа — центральна частина заняття;

д) підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

Мотивація

Метацього етапу — сфокусувати увагу учнів на проблемі рг викликати інтерес до обговорюваної теми. Тут можна використати прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування, подив, інтерес до змісту знань та процесу їх отримання. Це може бути і коротка розповідь учителя, і бесіда, і демонстрування наочності, і нескладна інтерактивна технологія («розумовий штурм», «мікрофон» тощо). Мотивація чітко пов’язана з темою уроку, вона психологічно готує учнів до її сприйняття, налаштовує їх на розв’язання певних проблем.

Цей елемент уроку має зайняти не більш як 5 % часу заняття.

Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів

Мета:забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає вчитель. У цій частині інтерактивного уроку потрібно:

• Назвати тему уроку або попросити когось з учнів прочитати її.

• Якщо назва теми містить нові слова або проблемні питання, звернути на це увагу учнів.

• Попросити когось з учнів оголосити очікувані результати за текстом посібника або за вашим записом на дошці, зробленим заздалегідь, пояснити необхідне, якщо йдеться про нові поняття, способи діяльності тощо.

• Нагадати учням, що наприкінці уроку ви будете перевіряти, наскільки вони досягли таких результатів. Треба також пояснити учням, як оцінюватимуться їхні досягнення в балах.

Цей елемент уроку має займати не більш як 5 % часу заняття.

Інтерактивна вправа — центральна частина заняття

Їїметоює засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. Інтерактивна частина уроку має займати близько 50—60 % часу на уроці. Обов’язковою є така послідовність і регламент проведення інтерактивної вправи:

• Інструктування — учитель розповідає учасникам про мету вправи, правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдання (2-3 хв).

• Об’єднання в групи (1-2 хв).

• Виконання завдання, при якому вчитель виступає як помічник (5-15 хв).

• Презентація результатів виконання вправи (3-15 хв).

• Рефлексія результатів учнями: освідомлення отриманих результатів, що досягається шляхом їх спеціального колективного обговорення (5-15 хв).

Рефлексія є природним невід’ємним і найважливішим компонентом інтерактивного навчання на уроці.

Підбиття підсумків (рефлексія уроку)

Функціїпідсумкового етапу уроку:

• прояснити зміст опрацьованого;

• порівняти реальні результати з очікуваними;

• проаналізувати, чому відбулося так чи інакше;

• зробити висновки;

• закріпити чи відкоригувати засвоєне;

• намітити нові теми для обміркування;

• установити зв’язок між тим, що вже відомо, і тим, що потрібно засвоїти, чого навчитись у майбутньому;

• скласти план подальших дій.

Для підсумків уроку та оцінювання його результатів у балах, доцільно залишити до 20 % часу.

Тема уроку.Пожежна безпека. Причини виникнення пожеж.

Мета:продовжити формувати знання учнів про безпечні умови життєдіяльності, про пожежу та умови її виникнення, про безпечне поводження з вогнем та поведінку в умовах пожежі.

Очікувані результати:

— учні повторять, що таке займисті, легкозаймисті, важкозаймисті й незаймисті матеріали;

— учні знатимуть три умови виникнення пожежі;

— знатимуть причини виникнення пожеж;

— в учнів виробиться модель поведінки в пожежонебезпечній ситуації;

— учні з’ясують, які порушення правил пожежної безпеки призводять до пожеж.

Матеріали:кольоровий папір, банка зі свічкою, камінь, завдання в малюнках, 4 аркуші паперу, фломастери.

Хід уроку

I. Мотивація (3 хв)

Мотивація навчальної діяльності шляхом опрацювання газетних матеріалів. Для активізації роботи й зацікавлення учнів на початку уроку роздаю газетні матеріали під рубриками, що стосуються пожеж («Згоріли у вогні», «Куріння в ліжку», «Двоє пенсіонерів згоріли» й т. ін.). Звертаю увагу учнів на ці рубрики і запитую: «Як ви думаєте, про що йтиметься на сьогоднішньому уроці?»

Вислуховую їхні відповіді і підкреслюю важливість вивчення сьогоднішньої теми для збереження здоров’я і життя людини.

II. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів (2 хв)

Сьогодні на уроці ми дізнаємося:

— про три умови виникнення процесу горіння;

— безпечну поведінку при пожежі;

— причини виникнення пожежі.

III. Надання необхідної інформації (5 хв)

Давайте пригадаємо, що ми називаємо пожежею.

Пожежа— це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, яке завдає шкоди людському здоров’ю і матеріальних збитків.

Міні-лекція з використанням наочності з метою отримання учнями інформації про три умови процесу горіння.

У банку ставимо свічку і закриваємо металевою кришкою (перестане горіти через нестачу кисню).

Папір і камінь намагаємося підпалити.

— Чи зможе загорітися папір чи свічка без вогню?

Учні роблять висновки, що для горіння необхідні три умови:

1. Наявність джерела запалювання.

2. Наявність горючого матеріалу.

3. Наявність кисню.

IV. Інтерактивна вправа (25 хв)

Інтерактивна частина заняття проводиться іззастосуванням групової роботи «Спільний проект». Щоб поділити клас на групи роздаю кольорові кульки.

1. Проводжу інструктаж.

2. Формую групи за кольором обраної кульки.

3. Даю групам завдання у вигляді малюнків із запитаннями(додаток 1).

Групи мають розкрити проблему з різних боків.

4. Групи виконують завдання (учитель допомагає).

5. Групи презентують результати виконаного завдання. Лідер групи звітує і записує на великому аркуші паперу відповіді на поставлені запитання, у результаті чого складається спільний проект, який занотовується в зошити.

Причини виникнення пожеж:

• несправність печей, камінів, димоходів, порушення правил користування ними;

• несправність електроустаткування й електропроводки;

• несправність електропобутових приладів;

• залишені без догляду електропобутові прилади;

• користування саморобними електроприладами, ялинковими гірляндами;

• вмикання в розетку кількох побутових приладів великої потужності;

• несправність газового устаткування;

• сушіння речей над газовою плитою;

• залишені без догляду газові плити;

• ігри дітей з вогнем;

• необережне поводження з відкритим вогнем;

• паління в ліжку й викидання недопалків із вікна;

• необережне користування бенгальськими вогнями, петардами, хлопавками;

• захаращеність горищ, балконів тощо;

• зберігання на балконах, у квартирах легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин;

• удари блискавок.

Правила поведінки на пожежі.

• Зателефонувати до служби 001 (якщо це можливо) . Необхідно точно й чітко назвати повну адресу, своє прізвище та ім’я.

• Вивести дітей і старих з приміщення, покликати на допомогу дорослих і тільки після цього почати гасити вогонь самотужки, використовуючи воду, пісок, мокру тканину тощо.

!

 

Увага!Перш ніж почати гасити пожежу, необхідно вимкнути живлення. Вікна і двері не відчиняти, щоб уникнути припливу кисню.

• Фіранки, що зайнялися, зірвати і затоптати.

• Телевізор, який загорівся накрити ковдрою для запобігання потраплянню повітря.

• Намагатися якнайшвидше залишити приміщення, якщо пожежу не вдається загасити.

• Пробиратися до виходу потрібно повзком, бо внизу менше диму.

• Органи дихання захищати мокрою тканиною, щоб уникнути отруєння чадним газом.

• При загорянні одягу, волосся в жодному разі не можна бігти. Необхідно качатися по землі, накритися щільною тканиною або облитися водою.

6. Рефлексія результатів учнями.

Учитель ставить запитання: «З якою метою ми виконували це завдання?», «Чого ви особисто навчились?», «Чого б ви хотіли навчитись у майбутньому?»

V. Закріплення вивченого

Для закріплення нового матеріалу даю кожній групі завдання.(Додаток 2.)

1. Видаю роздавальний матеріал — картки з назвами матеріалів і предметів. Учні повинні розсортувати ці матеріали та предмети за ступенем їх імовірного загоряння — від найбільш легкозаймистих до найменш легкозаймистих.

2. Розробити рекомендації щодо запобігання пожежам:

— на складі зберігання легкозаймистих матеріалів;

— на складі зберігання пожежонебезпечних матеріалів;

— у гаражах;

— на меблевій фабриці.

VI. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку (10 хв)

— Що ми називаємо пожежею?

— Назвіть три умови процесу горіння.

— Якими є причини виникнення пожеж?

— Що слід говорити, викликаючи пожежників?

— Перелічіть правила поведінки під час пожежі.

— Якими будуть ваші дії в разі пожежі?

— Чому зростає кількість пожеж в осінньо-зимовий період?

— З якою метою ми виконували сьогодні дані завдання?

— Чого ви особисто навчились?

(На дошці записуємо реальні результати.)

Чого б ви хотіли навчитись у майбутньому.

Пропоную учням оцінити свою роботу на уроці, виставивши собі від 0 до 3 балів за кожним із критеріїв:

1. Я активно працював у групі — ...

2. Я вносив вдалі пропозиції, що були враховані групою — ...

3. Я допомагав іншим учасникам, заохочував їх до роботи — ...

4. Я узагальнював думки інших та просував роботу вперед —...

Кілька учнів за бажанням називають і обґрунтовують свої оцінки.