ПІДСУМОК УРОКУ
- Як ви думаєте, які ваші справи принесуть користь рідному краю?
- Діти, я переконана, що свою любов до рідного краю ви будете підтверджувати своїми щоденними справами саме тут, на своїй малій батьківщині – у рідному краї, рідній школі, своїй сім’ї.
- Пропоную дізнатися більше про Т.Г. Шевченка – художника під час роботи над проектом.
ЛІТЕРАТУРА
1. Храплива Леся. Вірші про Тараса Шевченка. [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://petryk.com.ua/ua/artscles/291.html
2. Шевченко Т.Г. Кобзар / Т.Г. Шевченко. – К.: Дніпро, 1999. – 672 с.
3. Мовчун А. Вірші Т. Шевченка в початкових класах: Методична розробка уроків / А. Мовчун // Початкова школа. – 2002. – № 3 – С. 43-48.
В.В.Тупчій,
учитель початкових класів
Уманської загальноосвітньої
школи І – ІІІ ступенів № 11 ім. М.П.Бажана
Уманської міської ради Черкаської області
ВЕЛИКИЙ СИН УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ –
ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО
(Для початкової школи)
І мене в сім’ї великій,
В сім’ївольній, новій
Не забудьте пом’янути
Незлим, добрим словом.
Проблема. За що весь світ шанує Т.Г.Шевченка?
Мета проекту: поглибити знання дітей про життєвий та творчий шлях Т.Г.Шевченка. Продемонструвати чарівність та волелюбність Шевченкового слова; показати, як поет оспівує красу рідного краю. Вчити добирати необхідний матеріал з літератури.Розвивати вміння виразно, чітко читати вірші, збагачувати словник учнів, сприяти національному вихованню учнів, формувати почуття гордості за Україну.Виховувати любов і повагу до спадщини, яку залишив поет.
Ключове питання: Що тобі відомо про життя та творчість Т.Г.Шевченка?
Тематичні питання:
· Хто такий Т.Г.Шевченко?
· Про що писав свої вірші Т.Шевченко?
· Чому Шевченка називають сином українського народу?
Змістові питання:
· Дитячі роки Т.Шевченка.
· Вірші про природу.
· Борець за волю народу.
· Шевченко – художник.
· Вшанування Т.Г.Шевченка.
Навчальні предмети: читання, розвиток мовлення, образотворче мистецтво
Тип проекту:
· за основною діяльністю– ознайомлювально – інформаційний;
· за тривалістю– 3 тижні;
· за характером контактів– серед дітей одного класу;
· за предметною галуззю– міжпредметний (література, розвиток мовлення, образотворче мистецтво);
· за характером координації– з прихованою координацією;
· за кількістю учасників– груповий;
· за формою проведення– усний журнал.
Освітній продукт: створення збірника цікавих матеріалів про життя і творчість Т.Г.Шевченка, віршів та репродукцій картин відомого поета та художника.
Хід роботи над проектом
І. Організація проекту. Визначення теми і завдань проекту:
Розширити уявлення дітей про життєвий та творчий шлях Т.Г.Шевченка.
Для чого це потрібно?
· Дізнатися більше про життя Т.Г.Шевченка.
· Ознайомитися з літературною спадщиною великого поета.
· Ознайомитися з картинами Шевченка – художника.
· Вчитися шанувати спадщину видатних людей.
ІІ. Планування діяльності, визначення напрямків роботи, створення робочих груп.
|
І група
|
Інформація про життєвий шлях Т.Г. Шевченка
|
|
ІІ група
|
Створення збірки творів Т.Шевченка про природу.
|
|
ІІІ група
|
Створення збірки віршів Т.Шевченка про тяжке життя українського народу.
|
|
ІVгрупа
|
Створення альбому - галереї з репродукціями картин Т.Г.Шевченка.
|
|
V група
|
Збірка віршів авторі та написання власних творів про вшанування пам’яті Т.Г.Шевченка
|
ІІІ. Реалізація проекту.
1. Визначення джерел інформації (робота в бібліотеці, ознайомлення з літературою з проблеми, інтернет-джерела).
2. Самостійна пошукова робота.
3. Аналіз зібраних матеріалів, обробка даних.
4. Створення збірників.
5. Підготовка до презентації результатів проектної діяльності.
ІІІ. Підсумок роботи. Презентація результатів проекту.
Усний журнал
Присутні:учні 3-х, 4-х класів.
І сторінка
Життєвий шлях Т.Г.Шевченка
Тарасова доля – то правда жива.
Шевченкове слово в віках не старіє...
Ми Шевченка славить будем і ніколи не забудем.
Інсценізація
Звучить пісня на слова Т.Шевченка “Думи мої”.
(Заходить жінка, одягнена в селянський одяг, несе запалену свічку, ставить її на столик біля портрета Т.Г. Шевченка. До неї підходить хлопчик).
Хлопчик.Матусю, а правда що небо на залізних стовпах тримається?
Мати.Так, синку, правда.
(Жінка сідає на лаву, хлопчик біля неї, кладе голову на коліна матері, вона співає «Колискову»)
Хлопчик.А чому так багато зірок на небі?
Мати.Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив.
Хлопчик.Бачив, матусю, бачив... Марусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?
Мати.Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, ясно і світло це далеко видно.
Хлопчик.Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.
Мати.Старайся мій хлопчику. (Гладить його по голові).
1 учень.У с. Моринці на Черкащині в хаті кріпака Григорія Шевченка серед морозної темної ночі блиснув на все село один вогник – це народилася дитина. Для пана – нова кріпацька душа, а для України – великий поет, буремний Тарас, незламний Кобзар. Це сталося більш як півтора століття тому, 9 березня 1814 року.
2 учень.Світлі дні дитинства були недовгими. Перше тяжке горе, що вразило серце малого Тараса і принесло лихо в Шевченкову родину, – смерть матері. Мачуха, яку привів батько, перетворила рідну хату на пекло: сльози, бійки, сварки, образи і приниження.
На 12 році Тараса спіткало нове горе – раптово, простудившись у дорозі, помер батько.
3 учень.Доля привела 17- річного Тараса до Петербурга, пишної і величавої столиці Російської імперії, до міста, де він прожив у цілому 17 років, де сталися важливі події його, де він став художником і вільною людиною.
4 учень.22 квітня 1838 року пан видав вільну своєму кріпаку Тарасові Шевченку. Це сталося завдяки відомим діячам живопису і літератури того часу: В. Жуковському, К. Брюллову, Є. Гребінці, В. Григоровичу, А. Мокрицькому, які зібрали і заплатили за поета 2500 крб.
5 учень.Ще одна подія, знаменна не тільки в житті Тараса, а й важлива для всієї України, – вихід у світ книги віршів «Кобзар» у 1840 р. Справді, «Кобзар» належить до тих книжок, які найбільше друкують і читають у всьому світі. То святиня, національна Біблія України.
6 учень.За бунтівливі вірші Шевченка жорстоко покарали – 10 років солдатської муштри, які й підірвали його здоров'я. Вирок царя мав означати й духовну смерть Кобзаря – йому заборонялося писати й малювати. Але зболена душа не могла мовчати – писав і малював, ховаючи у «захалявні книжечки».
7 учень.Через 10 років поета звільнили, він повернувся у Петербург, 1859 року ще раз, втретє і востаннє відвідав Україну. Хворий поет доживав свій страдницький вік у Петербурзі. Уже будучи хворим, видав український буквар для недільних шкіл, планував видати ряд підручників.
8 учень.Помер Т. Шевченко 10 березня 1861 року. Його поховали на Смоленському кладовищі в Санки-Петербурзі. Але у травні цього ж року тіло великого Кобзаря було перевезене в Україну. З того часу 22 травня – День пам'яті поета, день національного трауру України.
Світлий нетлінний образ степової Чернечої гори – могили великого Кобзаря – став національною святинею.
ІІ сторінка
Співець української природи
Інсценізація
Тарас.Катре! Де ти?
Катря.Я ось тут.
Мачуха.Ти може знов кудись навтіки вибираєшся ледащо? Ані кроком мені з хати бо битиму чуєш? Степанко плаче, іди колиши, а як засне, принеси води і підмети подвір’я!
Тарас.Сестричко!
Катря.Що?
Тарас. Я побіжу трохи на потічок! Там такі камінчики, я намальовані. І рибки плюскочуть. А в хаті темно чогось так зле.
Катря.Іди, іди. Я вже докінчую грядку, то сама подвір’я замету і принесу води.
Тарас.Тямиш сестричко, як мама жили, то в нас часто був смачний борщик, варенички, квасолька. Тепер не так! Ми ходимо такі голодні і обдерті! Чи і другі діти не мають мами так як ми?
Катря.Всюди є сирітки по світі мій дороги хлопчику. Але ти не думай про се йди над потічок гратися.
Учень. Любов Шевченка до природи, милування красою рідної землі становлять характерну рису його патріотизму. «Нема на світі України, немає другого Дніпра!..» - з захопленням проголошує поет. В художніх творах Шевченка образи рідного пейзажу, картини природи є неперевершеними зразками живопису слова.
Учень.Пригадаймо чудову картину ранку в творі «Сон»:
...світає, Край неба палає;
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.
Тихесенько вітер віє,
Степи, лани мріють,
Між ярами над ставами
Верби зеленіють.
Ой діброво — темний гаю!
Учень.Ой діброво — темний гаю!
Тебе одягає
Тричі на рік... Багатого
Собі батька маєш.
Раз укриє тебе рясно
Зеленим покровом,—
Аж сам собі дивується
На свою діброву...
Надивившись на доненьку
Любу, молодую,
Возьме її та й огорне
В ризу золотую
І сповиє дорогою
Білою габою,—
Та й спать ляже, втомившися
Турбою такою.
Учень.Тече вода з-під явора
Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.
Пишається калинонька,
Явор молодіє,
А кругом їх верболози
Й лози зеленіють.
Тече вода із-за гаю
Та попід горою.
Хлюпощуться качаточка
Поміж осокою.
А качечка випливає
З качуром за ними,
Ловить ряску, розмовляє
З дітками своїми.
Тече вода край города.
Вода ставом стала.
Прийшло дівча воду брати,
Брало, заспівало.
Вийшли з хати батько й мати
В садок погуляти,
Порадитись, кого б то їм
Своїм зятем звати?
Учень. І ти, моя єдиная,
Встаєш із-за моря,
З-за туману, слухняная
Рожевая зоре!
І ти, моя єдиная,
Ведеш за собою
Літа мої молодії,
І передо мною
Ніби море заступають
Широкії села
З вишневими садочками
І люде веселі.
І ті люди, і село те,
Де колись, мов брата,
Привітали мене.
ІІІ сторінка
Борець за волю народу
Учень.У Шевченкові ми бачимо нашого сучасника і соратника. Він дорогий, близький нам своїми немеркнучими віршами. Його слово звеличує красу боротьби і перемоги, виховує найкращі людські почуття, закликає до дружби і творчого співробітництва народів світу.
Учень.За бунтарські вірші Т.Г.Шевченка забрали в солдати.
Та малює й пише
Він таємно там.
Гнівні його вірші
Страх несли панам.
Учень.Незважаючи на заборону, Тарас Григорович писав вірші і ховав їх за халявою чобота.
О думи мої! О славо злая!
За тебе марно я в чужому краю
Караюсь, мучуся,… але не каюсь!
Учень.Туга за рідним краєм, рідною природою звучить і в його віршах. Він закликає український народ до боротьби за волю, за кращу долю.
Світе ясний! Світе тихий!
Світе вольний, несповитий!
За що ж тебе, світе-брате,
В своїй добрій, теплій хаті
Оковано, омурано (Премудрого одурено),
Багряницями закрито
І розп'ятієм добито?
Не добито! Стрепенися!
Та над нами просвітися,
Просвітися!.. Будем, брате,
З багряниць онучі драти,
Люльки з кадил закуряти,
Явленними піч топити,
А кропилом будем, брате,
Нову хату вимітати!
Тут, і всюди — скрізь погано.
Душа убога встала рано,
Напряла мало та й лягла
Одпочивать собі, небога.
А воля душу стерегла.
— Прокинься,— каже.— Плач, убога!
Не зійде сонце. Тьма і тьма!
І правди на землі нема! —
Ледача воля одурила
Маленьку душу. Сонце йде
І за собою день веде.
І вже тії хребетносилі,
Уже ворушаться царі...
І буде правда на землі.
Учень. Марку Вовчку
Напам'ять 24 січня 1859
Недавно я поза Уралом
Блукав і господа благав,
Щоб наша правда не пропала,
Щоб наше слово не вмирало;
І виблагав. Господь послав
Тебе нам, кроткого пророка
І обличителя жестоких
Людей неситих. Світе мій!
Моя ти зоренько святая!
Моя ти сило молодая!
Світи на мене, і огрій,
І оживи моє побите
Убоге серце, неукрите,
Голоднеє. І оживу,
І думу вольную на волю
Із домовини воззову.
І думу вольную... О доле!
Пророче наш! Моя ти доне!
Твоєю думу назову.
ІV сторінка
Шевченко – художник
Учень.Ми провели дослідницьку роботу і прийшли до висновку, що Тарас Шевченко був незрівнянним майстром портретів, які писав аквареллю, олією, олівцем. Справжнім шедевром став автопортрет майстра.
Учениця. Хоче малювати,
Прагне він до знань,
Та за це багато
Зазнає знущань.
Нишком він малює
Статуї в саду,
Вночі пише вірші
Про людську біду.
Учень.Здібності до малювання виявилися в нього ще з дитинства. У спогадах родини Шевченка є немало свідчень про те, що настінне народне малювання, вишивки будили в нього пристрасть до створення власних малюнків. А коли він почав учитися в дяківській школі, ця пристрасть розвинулася ще сильніше.
Учениця.Згодом пан Енгельгард забирає Шевченка в Петербург. І Тарас став козачком. Зустріч в Петербурзі з земляком – художником Сошенком круто змінила долю Тараса Григоровича. Байкар Гребінка, художник Брюлов, Венеціанов, поет Жуковський побачили здібності молодого художника і викупили його з неволі.
В 1845 році він закінчив Петербурзьку художню академію з двома срібними медалями і званням «вільного» художника. Шевченко малює портрети, картини, робить ілюстрації для своїх віршів, зарисовує пам’ятки минулого.
Учень. Упродовж життя він створив понад 30 малярських та графічних автопортретів. У них він передав свої думки, почуття, майже за два десятиліття: від романтичного юнака до збагаченої досвідом, але вже хворої, виснаженої людини, яка прожила нелегке життя.
Ось деякі репродукції його безсмертних полотен.
Vсторінка
Вшанування Т.Г.Шевченка
Учень.9 березня 1861 року Тарасу Григоровичу виповнилося 47 років. Надійшло багато вітальних телеграм. Привітати поета, який лежав тяжко хворий, прийшли друзі. А 10 березня перестало битися серце великого українського Кобзаря. Тіло Т.Шевченка було перевезене в Канів і поховане на Чернечій горі. Так заповідав великий поет.
Минуло майже 200 років з дня народження славного сина України, але пам’ять про нього жива і досі в серцях людей.
Учениця.Два місяці далеко від Вкраїни
В Землі лежав похований Тарас,
Не встиг купити білої хатини,
Щоб зігрівала пращурів і нас.
Не встиг зійти і на високій кручі,
Щоб милуватись обрієм Дніпра,
Грудьми дихнути, як реве ревучий,
Строфу для кобзи випустить з пера.
Та вічний біль і думу про Чернечу
Ні брат ні друг забути не змогли.
В травневі дні народ підняв на плечі,
Щоб ти позбув чужинської землі.
Там спорудили з дальніх сіл могилу
Потрісканії руки кріпаків,
Мабуть, Господь послав незламну силу,
Щоб пам’ять залишить.
Багато літ минуло з того часу,
Праправнуки вивчають «Заповіт».
У Каневі вклоняється Тарасу
Не тільки Україна – цілий світ.
Пісня «На високій дуже Кручі»
Ми чуємо тебе Кобзарю
Крізь століття
І голос Твій нам душу окриля
Встає в новій красі забувши лихоліття
Твоя, Тарасе, звільнена земля
У росяні вінки заплетені суцвіття
До ніг тобі титане кладемо
Ми чуємо тебе Кобзарю
Крізь століття
Тебе своїм сучасником звемо.
Пісня«Поклін тобі Тарасе».
Учень. І дорослі, і діти шанують геніального українського поета, художника, борця за волю народу і завжди будуть пам'ятати його заповіти.
Спи спокійно, поет!
Ми – нащадки твої
Пронесем крізь віки твоє ім'я,
Крізь колючі вітри,
Крізь жорстокі бої
України сини, незборимі.
Спи спокійно, поет
Україна твоя
Вже розправила крила орлині –
Так, як мріяв колись
Ти в жагучих пісках
На засланні в тяжкій самотині.
Спи спокійно, поет!
Образ огнений твій
Не зітерти ні бурі, ні часу
У єдиній сім'ї –
Славній, вольній, новій
Ми тебе не забудем, Тарасе!
Учениця.Ниточка до ниточки,
Синя до зеленої
Вишиваємо рушник
Тарасові Шевченку.
Квіточка до квіточки –
Шиємо, гаптуємо
Дорогого Кобзаря
Любимо й шануємо.
Діти (хором)
Спи спокійно, Тарасе!
Нащадки твої
Словом шани й любові тебе пом'янули,
І народи Вкраїни
Заповітів священних твоїх не забули.
Пісня «Заповіт».
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
-
Корнієнко С.М. Родинні виховні заходи у початкових класах: Навчально-методичний посібник / С.М. Корнієнко. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1996.
-
Федоришин Л.А. Усний журнал «Вшановуємо Тараса Шевченка»//Початкове навчання та виховання / Л. А. Федоришин. – 2007. – №4 (116).
Благословен той день і час. Коли прослалась килимами
Земля, яку сходив Тарас малими, босими ногами,
Земля, яку скропив Тарас дрібними росами-сльозами.
М. Рильський
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ
ПЕРШОГО УРОКУ – 2013
(старша школа)
Новий навчальний рік, який за традицією починається 1 вересня, в освітніх закладах області буде ознаменований урочистостями, присвяченими Дню знань. За ініціативи Департаменту освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації Перший урок у школах області проходитиме за єдиною темою «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття!» Адже всі краяни готуються до відзначення у 2014 році важливих подій в історії Черкащини – ювілею області – 60-річчя та 200-річчя від дня народження Великого Генія – Тараса Григоровича Шевченка.
Черкащина – душа української землі – подарувала світові цілу плеяду «велетнів духу», серед яких відомі науковці, композитори і художники, мислителі і письменники, полководці і державні діячі, спортсмени, співаки, театральні діячі. Але серед сотень найвідоміших українців, наших земляків, чільне місце, безперечно, належить Тарасові Шевченку – першорядному генієві українського народу. Вже друге століття поспіль людство не перестає вражати геніальність Кобзаря, його багатогранна унікальна спадщина. Суть цієї феноменальності спробував розкрити сучасний український письменник В.Базилевський: «Шевченко – явище унікальне… Просторо в цьому імені. В ньому вся історія наша, все буття, ява й найпотаємніші сни. Нас просто не існує без нього. Уявити себе без Шевченка – все одно, що без неба над головою. Він вершина парості родового дерева, виразник і хранитель народного духу».
Сучасній молоді, яка стоїть на шляху морального вибору, формування рис характеру, становлення світогляду дуже важливо допомогти у виробленні стратегії життя, визначенні життєвих планів, формуванні вміння творити власну долю, активно, відповідально та ефективно реалізувати громадянські права й обов'язки. Тому метою проведення Першого уроку є: розуміння феномену Великого Кобзаря; виховання любові до рідного краю; пробудження національної самосвідомості; формування і розвиток почуття гордості за свій народ, край, Батьківщину; узагальнення знань історії, культури свого народу, його традицій, звичаїв і обрядів; готовності здобувати якісну освіту і розумними справами збагачувати рідну землю.
Під час підготовки до проведення Першого уроку рекомендуємо кожному педагогу пам’ятати одну з пріоритетних вихідних позицій, визначених у Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки: «Система освіти має забезпечувати формування особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу, європейської цивілізації, орієнтується в реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовлена до життя у постійно змінюваному, конкурентному, взаємозалежному світі».
Все починається в житті з малого… Патріотичне, громадянське виховання дитини розпочинається в сім’ї, родині, із перших сходинок пізнання світу у дитячому садочку і продовжується все життя. І тому вже на Першому уроці лейтмотивом можуть звучати слова Кобзаря із вірша «І Архімед, і Галілей…»:
І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі.
Адже коли всі справи творять у мирі та любові, взаєморозумінні і підтримці – то буде щастя і добробут. І тому із першого уроку навчальний рік має розпочатися променем любові, підтримки, розуміння і поваги, як заповідав Великий Кобзар.
У процесі підготовки Першого уроку необхідно детально продумати його зміст, форму, етапи, можливість залучення видатних людей краю, представників інтелігенції, батьківську громадськість, а ще – можливості краєзнавчих музеїв, шкільних бібліотек тощо.
Серед форм проведення Першого уроку ми пропонуємо такі:
усний журнал-естафета;
літературно-краєзнавча подорож;
турнір знавців рідного краю;
бесіда-екскурсія;
тематична вікторина;
календар (історичний, літературно-художній);
віртуальна екскурсія;
тематичний альбом;
літературно-художні композиції та ін.
У класних кімнатах, шкільних бібліотеках доцільно оформити стенди, інформаційні куточки, організувати виставки, огляди літератури – відповідно до теми Першого уроку.
Ми переконані, що належний рівень підготовки і проведення Дня Знань і Першого уроку у 2013/14 навчальному році сприятиме формуванню патріотичних почуттів юних громадян, мобілізації сучасних освітніх ресурсів у справі засвоєння школярами істинних життєвих цінностей: духовно-моральних, гуманістичних, культурних, громадянських.
Наталя Степанова,
методист Черкаського ОІПОПП
Коли б не Він, той люди б нас не знали.
Коли б не Він, про нас не чув би світ…
О. Кобець
ОРІЄНТОВНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ПЕРШОГО УРОКУ У 2013/14 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ
Мета уроку:
# поглибити знання учнів про особистість Тараса Шевченка та його роль в історії;
# розкрити образ митця як людини могутньої волі та незламного духу;
# формувати громадянськість, почуття національної самосвідомості школярів, толерантність, власний погляд на окреслену проблему;
# виховувати любов до рідної землі й повагу до її історії;
# осмислити роль своєї національної спільності серед інших спільностей, місце національної культури серед інших культур.
Основні навички:після уроку учні зможуть:
F показати велич постаті Тараса Шевченка;
F оцінити його діяльність з позицій захисту інтересів українського народу;
F розвинути вміння аналізувати події і факти, співставляти їх, визначати їхні причини та наслідки;
F набути навичок участі у дискусії, визначенні та аргументуванні своєї позиції, аналізі історичної ситуації.
Обладнання до уроку:
§ портрет Т. Г. Шевченка, вишитий рушник, букет із колосся та калини;
§ «Кобзар» та виставка творів художньої літератури про життя і творчість Т. Шевченка;
§ кольоровий папір, нитки, маркери, ножниці.
У вступі
Достатньо велика за обсягом спадщина Тараса Григоровича Шевченка заслужено посідає одне з почесних місць на «українському Парнасі». Протягом вже багатьох десятиліть читачі захоплюються його поетичним талантом, вмілістю у використанні чудових скарбів народної української мови, поціновувачі живопису – майстерністю його пензля, а «Кобзар» став настільною книгою у кожному українському домі. І разом з тим – безнастанно дивуються з разючих контрастів у творчості майстра, в його біографії – переплетінню талану і випробувань.
Справді, як поет Тарас Шевченко починає виступати в різноманітних, здавалося б, майже взаємно виключаючих поетичних жанрах, немовби в різних стильових манерах. Його «живописне слово» стрімко переходить до численних новаторських спроб – воно будить націю від летаргічного сну, в який загнала її «мачуха люта», адже його поезії мають виразну, різко підкреслену суспільно-прогресивну спрямованість.
Генії належать людству. Та все ж таки кожен із них насамперед є син свого народу, син землі, яка його народила, дала силу й снагу для високого польоту.
Земля Черкащини – рідний край Шевченка – давши світові генія, бережно прийняла його прах у своє материнське лоно. Народжений у мальовничому куточку Звенигородщини через неповних 50-т років поет похований над Дніпром, не високій горі, які у народі називають Тар
