Наші діти ОБДАРОВАНІ?!

 

Геніальність – вища міра обдарованості; такі люди створюють нові ідеї,
результати їх діяльності впливають на розвиток людської цивілізації.

Обдарованими можна вважати дітей, якщо вони:
-часто "перескакують" через послідовні етапи свого розвитку;
-у них відмінна пам’ять, яка базується на ранньому мовленні та
абстрактному мисленні;
-рано починають класифікувати поступаючу до них інформацію та власний досвід, із задоволенням віддаються колекціонуванню. При цьому їх метою є не приведення колекції в ідеальний та досить постійний порядок,а реорганізація, систематизація її на нових засадах;
-здатні займатися декількома справами відразу, наприклад, стежити за
двома або більш виникаючими навколо подіями;
-вони дуже цікаві, активно досліджують навколишній світ та не терплять
яких-небудь обмежень своїх досліджень;
-у ранньому віці здатні простежувати причинно-наслідкові зв’язки, робити
правильні висновки, а також будувати альтернативні моделі та системи
виникаючих подій;
-легко справляються з пізнавальною невизначеністю, із задоволенням
сприймають складні довгострокові завдання та терпіти не можуть, коли їм
нав’язують готову відповідь;
-здатні тривалий час концентрувати свою увагу на одній справі, вони
буквально занурюються в своє заняття, якщо воно їм цікаве;
-обдарованим та талановитим дітям властиво сильне розвинене почуття
справедливості, вони однаково сильно реагують на далекі проблеми,
побачені по телевізору, та на виявлену особисто несправедливість з боку
навколишніх;
-добре розвинуте почуття гумору, вони обожнюють "шпильки", гру слів та
часто бачать їх там, де однолітки не виявляють;
-обдаровані діти постійно намагаються вирішувати проблеми, які їм поки ще "не по зубах", та в рішенні деяких з них домагаються успіху;
-для обдарованих дітей, як правило, характерні перебільшені страхи,
оскільки вони здатні уявити собі безліч небезпечних наслідків
якої-небудь події;
-вони надзвичайно сприйнятливі до невербальних виявів почуттів та емоцій оточуючих їх людей та схильні до мовчазного напруження, виникаючого
навколо них;
-обдаровані діти часто володіють екстрасенсорними здібностями;
-вони часто негативно оцінюють себе, навіть вважають ненормальними, що викликається соціальним неприйняттям їх з боку однолітків;
-більшість обдарованих дітей сплять менше своїх однолітків та раніше
відмовляються від денного сну;
-обдаровані діти іноді зазнають труднощів з тонкою координацією рухів;
між візуальним сприйняттям та механічними рухами. Особливо яскраво це
може виглядати на фоні розвинених пізнавальних здібностей;
-вони часто прагнуть доводити все до повної досконалості;
-обдаровані діти відрізняються різноманітністю інтересів, що породжує
схильність починати декілька справ одночасно або братися за дуже складні задачі;
-в спілкуванні між собою обдаровані діти справляють враження таких, що
ти справляють враження таких, що говорять разом, не чуючи один одного.
Однак вони завжди можуть тут же перейти на "нормальне" спілкування та довести, що це не так;
-обдаровані діти часто роздратовують однолітків та оточуючих людей
звичкою поправляти інших та завжди вважати себе правими;
-у вигляді захисної реакції на нерозуміння однолітками обдаровані діти
часто використовують глузування, висміювання, жартування навіть над
батьками та вчителями;
-якщо обдарована дитина не має друзів серед однолітків, вона починає
товаришувати з дорослими дітьми;
-обдарованим дітям бракує емоційного балансу, в ранньому віці вони
нетерплячі та поривчасті.

П.О.Флоренський відзначав, що секрет творчості – у збереженні юності, а
секрет геніальності – у збереженні дитинства на все життя.

Чи легко живеться обдарованим і талановитим людям? Відповімо на це
питання словами Гертсена Герта: "Хіба не мудрість привела Сократа до
чаші з отрутою?"